З чого почалася історія Fraktal?
Друзі, ми повертаємо наш блог, але тепер розповідатимемо українською! Хочемо нагадати, а новеньким розповісти історію від нашого директора компанії про створення бренду «Fraktal».
До вибору ніші варто ставитись серйозно. У моєму випадку, цей вибір визначив моє життя як мінімум на 5 років вперед. Сьогодні я займаюся створенням та постачанням брендованого одягу, шевронів та сувенірної продукції. Ми маємо своє виробництво з нанесення логотипів на одяг, склад готової продукції та досвідчених підрядників з пошиття. Свій вибір я зробив абсолютно випадково, але зовсім не шкодую про це. А все починалось із далекого 2009…
Саме тоді серед молоді та підлітків був дуже популярний танцювальний напрямок – Тектонік. Під ритмічну електронну музику мої друзі весело розмахували руками. Виглядало це дуже цікаво, аголовне, що це набуло шаленої популярності серед усіх: від 13-ти річних школярів до 25-річних хлопців – танцювали усі!
Розкрутили цей танець французи і одразу запустили лінію однойменного одягу – Tecktonik з основною фішкою - на футболках зображений великий орел, а також були рукавиці з обрізаними пальцями з тим же логотипом.
У той час замовити щось із Франції було проблематично, та й ціни на цей одяг дуже кусалися. Тому молодь почала масово обрізати пальці біля рукавиць та малювати орлів на футболках. Виглядало це досить смішно та безглуздо, але що не зробиш заради трендів?
Тому я побачив у цьому тренді готову бізнес-ідею – тектоніків треба терміново одягнути! Справа була ранньою весною 2009 р. у місті Бердянськ, Запорізькій області, Україна.
Я зібрав усі свої накопичення від торгівлі ялинковими іграшками та сувенірами, прикинув приблизний бізнес-план і звернувся до невеликої швейної фірми, куди приніс кілька фотографій французьких моделей з орлами і буквально «на пальцях» розповів, що я хочу, щоб вони зробили. Замовив пошиття ста футболок з логотипами (50 чорних та 50 білих) та сто рукавиць (50 чорних та 50 білих). Все із малюнком необхідного орла. Тоді мені це коштувало 55 грн (близько 7$) за футболку з логотипом і 15 грн (близько 2$) за рукавиці. Ще я замовив сто напульсників (здається, по 10 грн). Усього вийшло близько 1000 доларів, це були всі мої заощадження.
Все, що відбувалося до і після цих слів, робилося інтуїтивно. Тому навіть не питайте, як здогадався, як наважився і таке інше.
Потім була фотосесія. Головною та єдиною моделлю виступав я, а фотографував мій друг Сьома, який і став моїм першим клієнтом, який купив рукавиці за 99 грн. Усі фото я обробив, обрав найкращі та виклав у групу "одяг та аксесуари Тектонік" популярної на той час соцмережі. Ціни ставив спочатку високі: футболки продавав по 150 грн, рукавиці 99 грн та 50 грн за напульсник. Перша партія розлетілася дуже швидко, хоча напульсники купували не дуже, бо вони були ну не дуже привабливими (зшитий шматок тканини з логотипом орла) . Я одразу замовив другу партію – безрукавки з капюшоном білого та чорних кольорів. І тут у мені відкрився маркетолог. Я почав продавати одяг Тектонік наборами. Так виходило трохи дешевше, ніж брати все окремо, але середній чек значно зріс. Був у мене такий набір - "220 вольт" - безрукавка, рукавиця та напульсник. Коштував 220 грн – абсолютний хіт продажів!
Я почав багато заробляти. Сів за створення інтернет-магазину, паралельно розкручував свою групу у соцмережі усіма способами, які тільки можливі: розсилав безліч запрошень, писав під кожним відеопро Тектонік, замовляв платну рекламу. Все стало виходити.
Весь день я проводив на Укрпошті, де розсилав замовлення клієнтів по всій Україні. А весь вечір та ніч займався своєю групою та сайтом. Кількість учасників у групі перевищила 30-ти тисяч людейпротягом першого місяця. Далі пішли замовлення з-за кордону. Працівники пошти спочатку ставилися до мене дуже насторожено, але невдовзі ми навіть потоваришували. Найбільше мене недолюблювали пенсіонери, які стояли за мною в черзі, але з ними також швидко налагодили зв’язок.
Також я одразу збирав усі відгуки та проводив фотоконкурси.
Приблизно за 2-3 місяці я задовільнив попит на мерч з Тектоніком, тому з'явилися перші повернення та відмови, адже клієнти стали більш вибагливими: просили кольорові футболки та нанесення на них кольорових орлів. Багато хто став пред'являти, що мої футболки не оригінальні, і не так сідають, як французький бренд. Не сперечаюсь, Бердянськ, не Париж, хоч і став таким на 2 місяці 2009 року.
Після того, як шалений ажіотаж спав, я чітко вже визначився чим хочу займатися далі. Тепер я вже замовляв на фабриці однотонні футболки та рукавички. А потрібні малюнки наносив самостійно. Обладнав удома невелике виробництво: 2 шкільні парти, комп’ютер, ріжучий плотер та термопрес. До речі, прес виявився дуже надійним, незважаючи на його китайське походження. На свій перший автомобіль я зібрав саме завдяки йому. Зберігаю його досі, але уже як сімейну реліквію.
Начитавшись інформації в інтернеті, і зібравши всі свої накопичення, я замовив свій перший парк обладнання та мінімальний набір витратних матеріалів, але це вже зовсім інша історія!